Сумі́жні кімна́ти — кімнати, які мають спільну стіну.
Сумі́жні кути́ мат. — два кути, в яких одна сторона спільна, а дві інші є продовженням одна одної.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
суміжний — прикметник … Орфографічний словник української мови
суміжний — [сум’і/жнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
суміжний — (який межує з ким / чим н.), прилеглий (до чогось), сусідній, примежний, поміжний … Словник синонімів української мови
суміжно — Присл. до суміжний. •• Сумі/жно ізольо/вані кімна/ти суміжні кімнати, кожна з яких має свій окремий вхід – вихід … Український тлумачний словник
суміжність — ності, ж. Властивість за знач. суміжний. Асоціація за суміжністю … Український тлумачний словник
поміжний — а, е, діал. Суміжний … Український тлумачний словник
детонатор проміжний — детонатор промежуточный intermediate charge *Zwischenzünder заряд з потужної бризантної ВР, призначений для посилення ініціюючого імпульсу первинних засобів підривання капсуля детонатора, детонуючого шнура і інш. Д.п. частіше за все являють собою … Гірничий енциклопедичний словник
пограничний — а, е, заст. Який межує з чим небудь; суміжний, прилеглий … Український тлумачний словник
помеженний — а, е, діал. Суміжний … Український тлумачний словник
прилеглий — I а, е. Розташований поряд із чим небудь; суміжний. II а, е, рідко. Те саме, що прілий … Український тлумачний словник
